Іди туди, де майбуття
На тебе світлеє чека,
Аби не увійшла в життя
Твоє недоленька гірка.
У нього впевнено іди,
Іди у нього ти щодня,
Не зупиняючи ходи,
Уміння, навики, знання
Всі застосовуючи так,
Аби вони допомогли
Дійти до нього, щоби всмак
В майбутнім світлому жили
На цьому світі ти і ті,
Із ким час розділяєш свій
В своїм єдиному житті,
Аби недоленьці лихій
Назавжди перекрити шлях,
Яким вона до тебе йшла,
Щоб, заблукавши десь в далях,
Повік до тебе не прийшла.
Для того слід не навмання
Іти своїм шляхом життя,
А вміння, навики, знання,
Щоб мати світле майбуття,
Так застосовувати, щоб
Тобі про те не довелось
Жаліть, що за невдалих спроб
Не так пішло у тебе щось,
Що, може, навіть і змінить
Тобі не вдасться вже повік,
Щоб краще в цьому світі жить,
Його позбувшися навік.
Адже здавна відомо всім,
Що працювати слід, робить
Для того, щоб на світі цім,
Як прагнемо того ми, жить.
Євген Ковальчук, 15. 08. 2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986598
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2023
автор: Євген Ковальчук