Риже чудо

Вже  ясно  на  дворі  стає.
Перші  сонячні  промені  пробиваються  крізь  хмари.
Рудий  кіт,  на  паркані,  солодко  потягується  і  спостерігає  за  подеякими  пішоходами.
Хтось  спішить  на  роботу,  а  дехто  вже  повертається  з  нічної  зміни  ,  щоб  нарешті  поспати.
Всі  поспішають  і  ніхто  незвертає  на  нього  уваги,  занурившись  в  думки.
Проте,  риже  чудо  на  них  не  ображається,  йому  подобається  сидіти  і  розглядати  людей.
Після  холодної  ночі  і  ще  такого  ж  ранку,  приємно  погрітися,  поки  в  не  таких  теплих,  проте  бажаних  сонячних  промінчиках.
Пташки  оживились  і  почали  наспівувати  свої  дзвінкі  мелодії,  тож  кіт  переключився  на  них.
Як  вони  стрибають  по  деревах,  перегукуються  і  перелітають  з  гілки  на  гілку,  тоже  виявилось  доволі  цікавим  заняттям.
Можливо  було  б  весело  за  ними  поганятись,  но  для  цього  потрібно  докласти  зусиль,  бо  вони  доволі  швидкі.
Но  йому  було  занадто  лінь,  він  позіхнув  і  знову  перевів  свій  погляд  на  вулицю,  яка  все  більш  оживала.
Цікаві  ж  вони  створіння,  вічно  кудись  поспішають,  метушаться,  рідко  він  застає  останнім  часом  людей,  які  просто  як  він,  сидять  і  гріються  на  сонечку,  а  деякі  виходять,  щоб  вигуляти  собак.  Щахливі  створіння,  гучні,  активні,  вічно  лізуть  до  тебе  і  недають  спокою.  Їм  би  бодай  трохи  спокою,  звідки  в  них  стільки  енергії  береться,  і  вічно  вони  щасливі  такі,  ніби  обїлись  сметани  і  їх  не  зловили  за  невеликою  пакостю.
А  ще,  вічно  підлизуються  до  людей,  ніякої  гордості,  хоча  коли  мене  почешуть  за  вушком  в  мене  тоже  може  вирватись  муркотіння,  це  доволі  приємно.  На  дворі  літо,  скоро  стане  доволі  спекотно  тут  лежати,  ще  би  трохи  насолодитися  цією  миттю,  потім  же  доведеться  шукати  місце  десь  інше,  в  тіньку.  Може,  як  і  ті  пташки  залізти  на  дерево  і  заховатись  десь  в  листі,  та  й  спостерігати  з  такої  висоти  краще.
Чи  може  краще  під  тим  кущем,  маю  сумніви  що  туди  хтось  зазирне  і  завадить  моєму  спокою.  
Вставши  на  всі  чотири  лапи,  кіт  кольору  вечірнього  сонця,  останній  раз  оглянувся  і  попрямував  на  пошуки  нового  місця  для  сну.



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986523
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2023
автор: Лимонна долька