Моя душа живе десь поміж літа
Серед люпину, дзвоників, суниць.
Яскравим сонцем серед хмар зігріта,
Літає мрійно там, де сотні птиць.
Збирає поміж трав життєві миті,
Такі яскраві, радісні, святі.
В пучечки в'яже, болем оповиті,
Хвилини, що ховались в темноті.
Моя душа все мріє десь із літом,
У пройдених стежках буденних днів,
Змережать долю, щастям оповиту,
Й латати крильця велетнів-джмелів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986493
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2023
автор: Незламна