Червень, трава посохла, наче восени,
Дніпро свій рівень в нас іще тримає.
Оголює наслідки війн Каховка, сповіщає
Своїм безводдям той гнітючий суходіл,
Що вразить життя всіх, не тільки Україну.
Чи розуміє світ, що він як організм – єдиний?
Колись ті будувались греблі в знак пихи,
Аби, без розуму, природу подолати,
Щоб не рахуючись із нею існувати.
І намагаючись вічність перемогти,
Топлять безбожно так місцевість України
[i]Сталінські плани*[/i] в водах і сльозах донині.
Квітує липа в червні й цьогоріч.
Важливе змінюється щось, а чи ми помічаєм?
Війна з дикунством врешті затуляє
Більшості з нас усе. Не в тому річ.
Людство побачило страшенні наслідки брехні.
Чи не шукає вже шляхи її нові?
*«Сталінський план перетворення природи», втілення якого було заплановане протягом 1948 – 1965 рр.
13.06.2023р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986204
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2023
автор: Натали Вадис