Плачуть гори, ліси й полонини,
Біль і смуток у всіх на очах,
Десь на півдні у бою загинув
Із гірської громади юнак.
Йому б лише жити і жити,
Кохати ,ростити дітей
Та пішов він Вкраїні служити,
Захищати свободу людей.
Стискається серце до болю,
На душі невимовна печаль,
Ми пишаємось друже тобою
І повір за тобою нам жаль.
Ти не перший загинув за волю
Й не останній також – то війна.
Та ридаєм ми всі за тобою
Бо перша могила твоя.
З тобою війна прикотилась
У гірське, невеличке село
Де кожна людина молилась,
Щоб ніколи цього не було.
У перше кортеж ми зустрінем ,
З героєм, в гірському селі.
І горе ми щиро розділим
Дорослі і діти малі.
Вічна пам’ять герою Вкраїни,
Пошана батькам від людей,
Перед вами стаєм на коліна,
Що зростили таких ви дітей.
Прийміть нашу щиру подяку,
Пробачте що ви а не ми.
Ми шлем вам підтримку всіляку,
Бо в кожного з нас є сини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985836
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2023
автор: Іван Мотрюк