Чебреці, чебреці, ніби хмарки малі,
Впали в трави густі і загрузли на ярових схилах.
Понад бджоли шумні гомонять у траві,
Чебрецеві дими, певно їх поп'янили.
Я пучечок трави відберу у ярів:
Їх простору, свіжості, волі,
І з запасів своїх у зимовій порі
Ми поп'ємо чайку - я і Доля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985797
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2023
автор: олена гай