Насупилось небо, сховалися круки.
По колу горнятка тростина мандрує,
У "лотосі" хмара співа: "Алілуя!"
Потоки гармоній здавили гадюки...
Опустилися руки!
Тібетська співаюча чаша безсила.
Тонке нерозчесане тіло хмарини,
Обвила розпука, повзе у шпарини,
Тривогу тримати не в змозі, несила...
Шарахнула злива!
Невтішнії цівки хлюпочуть неспинно,
Полотна калюж розбиваючи клином,
Божественна пісня вібрує і лине,
Звучить монотонно.. І сталося диво!
Її попустило!
10.06.2023
Chara Vinna
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985791
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2023
автор: Chara Vinna