У співзалежність, грішником, що поряд
Невпинно засмальцьовую свідомість.
Цеглина за цеглиною до неба
Зростає мур без просвітку дверей.
Вже витріпався, здійнятий на огляд,
Любові/егоїзму стяг-жертовність.
За благородство видаю потребу
Підтримувати слабкості людей.
Сидять в смітті безхатьки нетверезі.
Шугається народ, та їм байдуже.
Вони, якби/та/щоб, найкращі з кращих,
Малює гонор неземні світи.
Один другому Матері-Терези.
Не втопить / не дасть вилізти з калюжі.
Без сумніву, вагань в спокуси хащі
Під осуд/співчуття безпечно йти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985658
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2023
автор: Пісаренчиха