Як живуть ті іноземці? Поняття не маю!
В магазинах заграничних обновки купляють.
А там сервіс такий,кажуть, аж хочеться жити.
Довелося і мені щось у них купити.
Про кабінки для примірок скажу: наче хата!
Квадратура, дзеркала, стіл, штора картата.
Я б змогла у тій кабіні до старості жити,
Якби душ ще там зробили, щоб ноги помити.
Міряла години зо дві. В дзеркалі крутилась.
Взяла декілька речей, на касі розплатилась.
А касирка мені: - Раджу чек не викидати.
Місяць можете ще думать - брати чи не брати.
Передумаєте то не треба і причин шукати
Ми будем готові зразу ж вам гроші віддати!
А бодай би їхній сервіс ворона скоювала!
Та я місяць цілий, справді, уночі не спала!
Руки трусяться, так страшно цінник обривати.
З моди вийде, поки думаю брати чи не брати.
Інша річ - базар Хмельницький- свято для душі.
Прямо душу розпирає, хоч пиши вірші!
Щось сподобалось, питаю де приміряють можна?
-На картонці, оту - во. Тільки осторожно.
По погоді - мінус двадцять, сніжинки літають...
А мені до мідних гудзиків пальці примерзають.
Подивилась у люстерко, в котрім пудрю носа
Лише мить- пильную чоботи, щоб не пішла боса!
- А якщо не підійде? Чи можна віддати?
- Я би вам не радила так ризикувати...
Вдома глянула на мить - все мені пасує!
Мабуть психіка ота усе корегує.
Сплю спокійно. Ну а як же спокійно не спати?
Як навіювання сниться : не ри - зи - ку - ва - ти...
Валентина Дацко/ Урода 08/06/2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985554
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2023
автор: Гонорова пані