Коли вдихатиму запах твій, дивившись на гори.
Тоді зітру я цей кошмар, огорнений чорною плівкою.
Але ще хочу ділитися досі цією мандрівкою.
Машина часу зламалася.
Навколо просто зацвіле і хворе.
Коли присняться Карпати із смарагдовим зелом -
я заплету там вінок, додавши частину Долі.
І не посміє ніхто вирубувати гірські рамена.
Нехай відродиться врешті гарячий наш сонях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985543
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2023
автор: Paulinter