ПОКРОВ

Арта  мережить  небо.  Витинанки
З  дерев,  горбів,  хатин,  домів,  споруд.
Лупатий  місяць  в  повені  до  ранку
Ховатиме  у  чарах  вірний  люд.

Водитиме  загарбників  на  осліп
В  фантомні  безіменні  болота.
Намостить  баговиння  вічну  постіль.
Посне,  як  в  неньки  в  пазусі  орда.

Окопів  вени  по  степів  роздоллі.
Захисники  їх  міць,  опора,  кров.  
На  ранок  сонце  обігріє  волю,
Своїм  синам  і  донькам  дасть  покров.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985464
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2023
автор: Пісаренчиха