Ангели звуть це насолодою,
Чорти звуть злою перешкодою,
А всі люди коханням його звуть
І так живуть як з нагородою.
+ + +
А без кохання неможливо,
Без нього досить дратівливо.
Тому людям і любов дана,
Щоб жити з коханням щасливо.
+ + +
Нероздільне кохання не принижує,
Людині життя воно не знижує,
Покохати ще раз не заважає,
Воно людину з іншими зближує.
+ + +
Була без радості любов спочатку,
А потім зрад наробили на згадку,
Але і в цьому є величезний плюс:
Розлука буде без смутку, без статку.
+ + +
Кохання таке буває,
Яке перешкод не знає
І для образ та ревнощів
Простору не залишає.
+ + +
Все ж таки добре бути коханим,
Почуттям віддаватись бажаним,
Це більше, а ніж бути багатим,
Це означає бути жаданим.
+ + +
Так у нашому житті прийнЯто:
У коханні безумства багато.
Але і у безумстві як завжди
Є й розуму зовсім небагато.
+ + +
У коханні завжди сильніший є,
Хто менше любить і тільки своє,
Але є і ще один сильніший,
Хто лише любити себе дає.
+ + +
Наполеон знав із самого рання,
Що є єдиний засіб подолання,
У коханні одна є перемога -
Це швидше втекти від того кохання.
Написано: 16.11.2015.
Відредаговано: 05.06.2023.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985315
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.06.2023
автор: Мирослав Манюк