«Світ заманює…»


***

«Насправді  --  понову...»

***

Світ  жорстокий..,

Світ  шукає  того,

Хто  буде  платити

За  його  розкіш

Та  бажання..,

Світ  заманює

Простаків

У  свої  сіті  наживи

Та  використання,

Бо

Світ  з  того  живе  

У  тому  соку,

Яким  бродить,

Як  вином  отрути..,

Щоби  затягнути

В  сіті  п'яного  дурману,

Як  наркотик  мимовільної

Насолоди,

Коли

Все  ним  працює  --

На  нього

Та  його  слуг  погибелі,

Що  є  лише  тінь

Смерті  

Від  спротиву  життю,

Муками

І..,

Колись  появляється

Той,  який  розбиває

Чан  отрути  та  облуди,

Щоби  понову  Світ,

З  єдиної  краплі  --

Воскресав  пам'яттю

Спомину  та  інертності,

Як  згуба  Душі  --

У  тілі  людському

Тьми,

Де,  лише,  тоді

Проявляється  розуміння

Світла,

Як  рятунку  від  того,

Що  є  Смерть  забуття,..

Що  є  ниточка  сходів,

Якими  проростає,

Насправді  --

Понову,  

У  часі  Воскресіння  --

Людська  Душа...
-------------------------------------------
09.04.2017-25.05.2023;   
Paris  (  M°  12  /  A-a)
=======================

(!!!)

Автор  публікації  :::  

Катинський  Орест  (Katynskyy  Orest)

======================================
 


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985100
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2023
автор: MAX-SABAREN