Чомусь у спогади поринув
Мій погляд мрійливих думок...
Про любий первісток - дитину,
Життя очікуваний крок...
Та все тяжким тоді вдавалось,
Турботні ночі до рання,
Невчасно сонечко з'являлось.
Тяжке матусине звання...
Завжди було так обмаль часу,
Летіли роки... Що там дні?
Та не існує диво-засув,
Щоб перейняти біг в житті...
Не переймайтеся, матусі,
У котрих дітки ще малі,
То зараз ви у білій смузі,
Бо на одній з дітьми стезі...
2.06.23р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985098
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2023
автор: ВАЛЕНТИНАV