Збережи нас, Боже! Збережи країну!
Збережи дитя маленьке і душу невинну!
Збережи міста, що іще вціліли!
Зупини цей жах, щоб ми не змарніли...
Ти пробач нам, Боже, що тебе не чули,
Про безпеку, Боже, зовсім ми забули...
Пробач, що "сліпі" були й "братьев" тих любили,
А тепер війна у нас й покидають сили...
Ти пробач нас, Боже, пробач нас, рідненький,
Бо народ ми дружній, мирний та, мабуть, "дурненький",...
Бо пригріли "брата", пригріли "зміюку"
Йому відкрили ми обійми - "відкусив він руку"...
Ти навчи нас, Боже, як нам далі жити...
Дуже, дуже хочемо ми життю радіти.
Хочемо забути всі оці жахіття,
На полях не міни щоб, а пшениця й жито.
Дай нам, Боже, сили
ворога здолати,
Щоб люди українські повернулись в хати.
Щоб могли підняти ми із колін країну
Щоб розквітла наша славна НЕНЬКА - УКРАЇНА!!!
18.07.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985015
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2023
автор: Любов Вечірко