Не в силі потяг гальмувати,
Немає слів,.. не описати…
Тореадор бику не перепона,
В безсилі світ спинить дракона…
Ти як земля, благаюча вологи,
До неба розставляєш теплі ноги…
Не можу опиратись, безпорадно,
Жертовно падаю на простирадло…
А з ранку каву з молоком
Люб'язно подаю,.. моя Богине…
А ти мені у руки цвяхи з молотком -
Нехай любов живе, нехай не гине!
Ти каву п’єш і знову хочеш
І нам цікаво, нам потішно...
Ти каву п’єш, а я із ночі
Знов наше ремонтую ліжко…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985011
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2023
автор: Ivan Kushnir-Adeline