Друзі, не друзі, просто люди,
У злагоді давайте жить!
Нерозумінь достаньо всюди,
Але все можна розрулить.
Кожен із нас уміє мовить:
Мова як дар і, немов меч.
Необережно хтось обмовить
Або мовчить всім всупереч.
Когось пораниш своїм взором -
В тебе такий розріз очей.
Когось, що ти монах-затворник,
Від себе точно не втечеш.
Когось ти просто не погладив,
Руки залишив при собі.
Не привітався, немов зрадив-
Вже топлять тебе у ганьбі.
Комусь зрання не мигнув смайлом,
Бо у рутині потонув.
Чи жест який зробив невдалий,
А чи спросоння ти зівнув.
Ой, скільки може бути всього,
Що зразу все і не збагнуть!
Язик ми маєм, слава Богу,
І вуха, щоб других почнуть!
30.05.2023
Chara Vinna
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984735
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2023
автор: Chara Vinna