Я пробирався крізь трави на світанку,
Шукав натхнення, хоч би його знайти.
Вітер хапав мене за краватку ,
Штовхав не давав мені й метра пройти.
Трави високі , гострі як шаблі,
Від зливи до зливи ростуть без зупину.
Різали руки й обличчя цікавих ,
Хто натхнення шукав серед їхніх стебел.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984677
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.05.2023
автор: Vin Libert