****

***

Весна,  як  недолюблене  дівчисько,
 розсипається
Ультрафіолетом  по  занімілій  шкірі  
від  холоду,
Силою-силенною  ніжності  
всотується  в  глибину,
Щоб  кожен  пагорб  
теплом  вирівняти  
і  коливанням  світла  спереду.
На  тобі,  сестро,  жменю,  
на  скатертині  твого  світу,  любові,
Випий  її  до  дна,  бо  стоншається
 в  обрисах  ночі,
І  просіється  темрява  на  крихти  колосків  віри  твоєї,  і  проросте
На  краєчку  твого  серця.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984590
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2023
автор: Олеся Шевчук