03:30

О  третій  тридцять  ночі  знову  десь
На  вогку  землю  впала  смерть  суха.
Всі  прокидаються  і  всі  мовчать.
Не  гупайте  дверима,  не  лякайте  -
Бо  так  здається,  що  вмирає  хтось,
І  вся  рідня  проходить  чередою:
Жива,  жива,  живий,  живий,  живі...

Муругі  стіни  видко  крізь  вікно,
У  голові  -  марудна  повсть  шпиталю,
Порожніх  тижнів  перевесло,
За  ніччю  день,  а  потім  знову  червень.
Лишилося  вогню  піднести  і  нехай  -
Бодай  якесь,  та  буде  з  мене  світло.
Я  розгортаю  книгу.  Закриваю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984506
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2023
автор: Лісник