Давно зустрічали ранки

З  тобою  ранки,  зустрічали  так  давно,
Здіймання  сонця,    надихало  до  життя,
Такого  дива,  не  побачиш  у  кіно,
Вдвох    посміхались,  зловили  пташку  щастя.

О,  небокрай!  Ніяк  очей  не    відвести,
Рожевий  колір  з  жовтим  переливався,,
Сонце  бажало    хмарам  коси  розплести,
Золотий  промінь    настирно  пробивався.

Веселий  щебіт,    нас  зазивав  до  лісу,
Холодні  трави,  підошви  лоскотали,
За  руки  взявшись,  наспівували  пісню,
А  зовсім  близько    цвіркуни  стрекотали.

Квітучий  терен….  духмяність  до  сп’яніння,
Чаклунства  міць,  ті  пристрасні  поцілунки,
Несли  тепло,    ніби  сонячне  пломіння,
Щоранку  наші,  міцнішали  стосунки.

Хочу  зустріти,  шепотіти  –  обійми,
Казковим  ранком,  пригорнутись,  як  дитя,
Вже  більше  року,  жду  закінчення  війни,
Щоб  мир  настав,  пізнали  світле  майбуття.

Без  тебе  ранок  і  не  ранок,  політ  мрій,
Гудуть  сирени,  моя  душа  з  тобою,
У  перемогу  вірю,  знаю  будеш  мій,
Хай  плине  час,  бистроплинною  рікою.

                                                         19.05.2023р
                                                     

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984459
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2023
автор: Ніна Незламна