На жаль, прийшла пора, я – Дід,
Здоров‘я трохи маю, і зберіг я честь,
І не боюсь, що згину чи загину десь.
Далеко від домівки, там і поховають….
Звичайно, якщо таку можливість мають.
Якщо не вдасться, то лиш закрийте мені очі,
Та й так землею, закидайте, щоб до ночі.
Щоб плоть мою не рознесли, та і не познущались,
Якщо вже не вдалось, і по людськи не попрощались.
Амінь.
Небайдужий. Квітень 2023 рік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984346
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.05.2023
автор: Небайдужий