У ві сні я цілувала твої руки.
Такі стомлені, брудні, але тепленькі.
Серце розривалося від туги
Скільки ж пережили ви, рідненькі.
У ві сні я заглядала в очі,
Вони бачили таке, що і не снилось.
В них була печаль темніше ночі,
І була в них мрія, що здійснилась.
Щастя в них відтінювало втрати,
Біль і радість там сплетались міцно.
Я не сміла навіть розмовляти.
Я би так сиділа поруч вічно.....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984225
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2023
автор: Щукіна (Гордієнко) Ірина