Простір матово-чорнильний.
Срібне вкраплення зірок...
Промінь, Місяця посильний,
з підвіконня робить крок
і крадеться по кімнаті,
насіває світлі сни.
Насінини всі крилаті,
кожна повна таїни.
Грає чарівну сонату
Ніч на клавішах зірок.
І почнеш ти засинати,
змотуючи сни в клубок.
Потім щось легке та гарне
зв'яже з пряжі янгол снів...
Місяць. Зорі. Ніч безхмарна
й пісня місячна без слів.
Ілюстрація з інтернету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984199
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2023
автор: Денисова Елена