Сидиш у темній комірці сам.
Тільки вогник цигарки тліє.
Чекаєш когось, хто зігріє.
Та ніхто не відчиняє двері.
Думаєш, гадаєш.
Кому ж ти потрібен.
Хто пригадає, як ти сміявся.
Скільки часу минає,а ти досі незнаєш.
Ти пропадаєш.
З середини згораєш, проте зовні холодний.
Замерзаєш, не можеш зігрітись.
Чогось невистачає, чогось потрібного.
Ти вигораєш, досі шукаєш, та вже незнаєш що.
Ти замерзаєш, не можеш зігрітись.
Ти помираєш, та досі живий.
Сам собі могилу копаєш.
Не бачачи світла в темноті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984182
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2023
автор: Лимонна долька