Вже давно не писала прози, а тут зрозуміла, що скільки мудрості озвучую в розмовах або в думках, що просто гріх її не записати😂😉)
Не знаю куди занесе течія думок потім, але так як треба з чогось почати, то почну с самого початку, а саме з яйця.
Пам'ятаю як ми сиділи в ньому і думали, що світ поза нашою "квартирою" більший за нас.
Серце стискалося від об'єму його дихання та частоти вібрацій.
А потім ми подумала, що когось з людей, яких любимо, може не стати і зрозуміли, що вони для нас - більші за весь світ.
Це через них нас любить Бог.
А є люди через яких Він нас навчає.
Як правило, потім вони йдуть і ми виливаємо океани сліз за ними, але вони і не мали лишатися в нашому житті.
Це люди, які лишають нам татуювання з мудрості набите на тім'ячку, щоб ми раділи, що не на лобі і більше не хотіли, бо не виключено, що наступне може бути саме там.
Пам'ятаєш як ми перестали боятися днів, коли не разом?
І ти ще сміявся з мене і називав своєю "небоягузкою".
Що не боюся без тебе.
А я тоді сказала, що без тебе вже була, а тепер коли ти в мене є - завжди матиму тебе навіть тоді, коли тебе вже не буде поруч.
Ми ж майже як Джузеппе Торнаторе, коли кохаємо.
Він зняв ідеальну сцену у "Новому кінотеатрі "Парадізо"" (лапки закриваються двічі, щоб на замочок).
Сальваторе прокручує плівку, яку лишив йому старий Альфредо, а на ній всі поцілунки, вирізані із фільмів, які він так мріяв подивитись малим.
Альфредо склеїв їх для нього.
І цей момент в житті Сальваторе об'ємніший за все його життя.
Я щодня клею шматочки тебе в мою довгу плівку нас.
І ти звучиш в ній музикою Морріконе.
Прекрасний фільм, хто хоче подивитись його потім, то цей ролик не дивіться, бо ж це спойлер на весь кайф
https://youtu.be/vHwGH3Letos
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984089
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2023
автор: Kлер Клер