Бульбашки лопають
Мильним розчином
В обличчя.
Печуть очі,
Пахне милом.
Мама говорить:
"Не можна терти."
Я ледве стримуюсь,
Щоб не заплакати.
Дорослі хлопчики сміються.
Вода не дуже допомагає.
В дитинстві все вирішує цукор.
Просто жую м'ятну цукерку.
Вірю, що вона загоює рани.
Стискаю малого Ісусика,
Здається мені краще.
Не впевнений,
Що саме мені допомогло.
Очі вже не печуть,
Цукерка розчинилася,
Розп'яття зникло.
Набираю маму і кажу,
Що мені прямо в обличчя
Тріснула мильна бульбашка.
© Богдан Кухта
20.05.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983840
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2023
автор: Kukhta Bohdan