осінь
осіння
отіння
вітер погрожує метелику
розпинанням на колючках реп’яха
зяють трепанаційні отвори
в горіхових черепах
суха трава з підозрою вглядається
у вогненний листок над нею
це колір загуслої тривоги
це повільне розрідження пейзажу
до порожнечі
це дерева скидають баласт
зменшуючи площу опору вітру
що надимає і надимає
бульбашку осіннього простору
яка і сама невдовзі лусне
під гострими скалками нашої вразливості
під гострими скалками
трьохсот прикордонних до тиші слів
які фехтуючи з нею повиходять
за межі точних означень
метелик на квітці реп’яха
молитовно стуляє крила
осінь
осіння
осяння
16.10.21
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983732
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2023
автор: Тарас Яресько