***
Цей примітив,
Як гілка,
Що відірвалася
Життям -- у собі,
Від дерева,
Як роду..,
В якому було
Все,
Щоби буяти
У своїм житті..,
Але...
Тепер, засохла --
Лежить в огні,
Як тільки дару
Шанс останній,
Де змінює основу,
Знову, в собі --
Той код,
Що пломеніє
Гранями довкола,
Як світла Всесвіт,
Новизною,
Думки й слова --
Тільки жаром,
У вогні...
-------------------------------------------
18.05.2023; Paris (A / a)
===========================================
(!!!)
Автор публікації :::
Катинський Орест (Katynskyy Orest)
=======================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983681
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2023
автор: MAX-SABAREN