Кіт чорний через дорогу,
очима дивиться у серце.
В ньому баче він смуту.
Бачить серце стало склом, яке розбилось.
В ньому метелик поселився.
Він поранив собі крила.
Но та в надії в скло б'ється,
махає крилами щосили.
Життя підтримує у тілі.
Кіт чорний через дорогу,
очима дивиться у серце.
Очі світяться, палаюсь.
Біль у серці відчувають.
Крізь скло чує стукіт,
поглядає за надією в життя.
Він біжить до тебе щосили,
шерсть його блищить зірками.
В руки твої себе ввіряє з надією в життя.
Рани серця він сціляє.
Кіт чорний через дорогу,
очима дивиться у серце.
Баче в ньому він дорогу.
І себе напроти неї.
Баче радість і сумління.
Баче рух крил які зцілились.
Які літають без перепон.
Метелик знов літає.
І не бється об скло, вільно розправивши крила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983636
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2023
автор: Лимонна долька