Сидить вона на березі,
замилувавшись поплавком,
і трохи мерехтить,
а крізь її тулуба,
обличчя, капелюха і коліна
спливають краєвиди цифрові
з повторюванням через три хвилини.
Все в рівних проміжках:
природний саундтрек,
покльовка, підсікання,
срібна рибка,
що у відерце знову потрапляє
і знов наживку дзьобає завзято -
повтори досконалі.
Бабка, майже
реалістична,
люлька із бурштину
в прокурених програмою зубах,
“кахи!” з динаміків біля стола,
де штучні інтелекти грають в шахи,
фасетками фіксуючи байдуже
обої із рибалкою на стелі.
Кривавий місяць.
Нескінчена ніч.
18.05.2023.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983620
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2023
автор: Валерій Коростов