Чудовий сон – ми вдвох: онук і я.
Весь парк у квітах... Гойдалки та сміх...
У вітах чути співи солов'я.
А в нас багато часу є для втіх:
гуляти ми пішли на цілий день...
Солодка вата, кульки, самокат,
пташкам насіння кидали з кишень
і смакували з пляшки лимонад...
Милуюся онуком недарма:
біляве янголятко наяву.
Та ось, дивлюсь, а хлопчика нема –
(десь заховавсь?) Його, злякавшись, зву,
вигукую улюблене ім'я.
Малюк біжить, сміється, обійма...
Яке ж це ніжне, лагідне хлоп' я,
онук... якого в світі ще нема.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983545
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2023
автор: Денисова Елена