Вчора на роботі видалась вільна хвилинка.
Думала, що тобі подарувати до ременя,
Він жорсткий, а ти зі мною - ніколи
Нарешті вуаля! - у мене є корзинка,
Сплетена із ніжного мережива снів.
Подарую в ній тобі слова.
І першим, певно, буде "видноколо".
А потім забула записник на столі й слова ночували в пустому кабінеті.
Серед дитячої мудрості, яку можна взяти на озброєння, та моїх дотепних висловів, хоми ви невіруючі, раз так!
Так ось!
Чому я взагалі вирішила дарувати саме слова?
Все через "серпанок"!
Бо воно якось зазвучало своєю задумливою музикою в моїй свідомості й одразу завоювало мене.
Поклала до кошика ніжний "легіт", нарекла його наглим і наказала лізти під сорочку, бо ж тобі постійно жарко.
Щоб проникав у кожну "шпаринку" і нишпорив, як я його вчила.
А "бабки" горнулися одна до одної в "горнятку", щоб зігрітися, коли "сутінки" опустились під вії нашої планети.
І вечірнє "зарево" вляглося спати, а от інтелігентний сторож - ніяк.
Не знаю, чому йому не спиться.
Я завжди лягаю тільки тому, що сон це "путівець" до нас, якими ми можемо стати завтра.
Це шалений "зорепад" наших вибриків, щоб списати і втілити їх в життя в майбутньому.
"Панчохи" класти придумала не я, а Іринка з Панського.
Бо ж я, як вчителька - вудка, закинула свого гачка і спробувала наловити красивих слів і у їхніх голівках.
Не прийняти це слово не могла.
Бо ж ця дівчинка, коли купує мені тістечко в шкільній їдальні, то говорить, що вибрала нормальне, а не те, яким я замурзаюся)
Тож, коли як "перлинки" перебиратимеш моїтвої слова, то знай, що панчохи там твої улюблені.
Авторська начитка https://youtu.be/OQvj2DXiMIw
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983428
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2023
автор: Kлер Клер