В душі я маю те, що не вмирає:
Уміння людям дарувать добро.
І не тому, що хочеться до раю,
Воно в мені з дитинства збереглось.
І хоч літа екватор перетнули,
Дитячу звичку доля зберегла.
В житті своїм не раз – не два спіткнулась,
А вбереглася, все-таки, від зла.
Тож розуміння маю особливе:
Який людина би не мала вік,
Вона вже тим багата і щаслива,
Що добрим справам загубила лік.
26.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983332
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2023
автор: Ганна Верес