Мені смішно, дивитись твоїй байдужості в очі.
Мені смішно, чекати жаданих обіймів від тебе щоночі.
Так буває, що люди не мають нічого знати.
Так буває, потрібно брехати, брехати, брехати.
На розпутті зустрінуться двоє, чужі, знайомі,
Може їх пов'язало б щось більше, ніж просто втома-
Від самотності і пустоти на серці.
Він давно уже напівметрий, чужий, знайомий.
Десь за обрієм світлих мрій і сонцем,
Зустрічалися два незнайомці, у себе вдома,
І між ними була пристрасть, любов, свобода.
Все закінчилось надто боляче, надто довго і так скоро.
Зовсім... повністю зник з радарів
Залишається місце пам'яті, фото, спаму.
Залишається відчай, діра, натхнення.
Завтра буде інакше... новий день і є знамення
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983269
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2023
автор: Сновида