білий цвіт

мідний  тризуб  світиться  в  півнеба
в  капілярах  сплющених  повік
чи  тобі    завжди  найбільше  треба
полохливий  дальній  чоловік
як  живеш  ?-    слова  в  намисто    нижеш?
сльози  в  душу  чавиш  через  край?
не  розв’яжеш  долю  так    надріжеш  
як  живіт    сидзоку-самурай
світлим  завжди    оберіг  в  тумані
і  жіноча  постать  в  напівсні
як  не  пощастило  у  коханні
має  пощастити  на  війні
врожаю  чекаючи  щоднини
білий  цвіт  знов  серденько  обпік  
смерть  ніколи  не  шука  причини
тільки  чоловіка  чоловік

130523

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983130
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2023
автор: bloodredthorn