Спішу, матусенько, до тебе я спішу,
Не бачилась вже кілька днів з тобою,
Тобі любов свою в серденьку я несу,
Щоб не зустрілась ти в житті з журбою.
Тебе, рідненька, ніжно обійму,
Скажу слова, що найтепліші в світі,
В серденьку твоїм болі всі зніму,
За тебе я, матусенько, в отвіті.
Ти цінувать життя мене навчила,
Дала поради мудрі і святі,
Не обпалила щоби доня крила
Й не залишалась щоб на самоті.
Матусенько, лебідочко рідненька,
Для мене ти – найкращий скарб життя.
Для тебе я дитя завжди маленьке,
Доріженьки мої встеляє напуття
Те, що дала мені ти в сповиточку,
Його із молоком всотала в себе я.
І те, що вишила нитками у сорочку –
Калини цвіт і пісню солов’я.
Тобі, матусю, я складаю шану,
Вклоняюся до самої землі
У риму я складу тобі осанну
І зморщечки розгладжу на чолі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983113
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2023
автор: М_А_Л_Ь_В_А