Я знов помилився. Відкрився не тим.
Зарано розправив я крила.
Подумав, там сяйво. А там - тільки дим
Багаття, де совість згоріла.
Я так помилявся! Не з тими я вів
Палку та відверту розмову.
У струмі нещирих, надуманих слів
За зерна сприймав я полову.
Не тим написав і довірив дарма
Свої почуття, таємниці.
Та раптом відчув: там не світ, а пітьма
І вчасно звільнився з темниці.
Повірити маскам комедій і драм
Я більше себе не примушу.
Так! Сам собі винен... Та ще один шрам
Прикрасив довірливу душу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983055
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2023
автор: Артур Дмитрович Курдіновський