Сонечко рідненьке,
Ти в Душі зі мною –
Не ходи ж низенько
Тою стороною;
Тою стороною,
Де були з тобою
Радістю сповиті
В днях тих заповіті...
Я б хотів дізнатись,
Де Ти спочиваєш?
І дозволь спитати –
Звідки все Ти знаєш?
Грієш і голубиш
Ніжно так... і владно...
Вранці тихо збудиш
І позвеш принадно.
Я б з тобою вічно
Відлітав за хмари –
З висоти щоб звично
Бачить Божі храми,
Всіх планет дороги
У твоєму світлі...
Ще... сказав би Богу:
„Дякую за Вісті”.
17.06.2004р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982989
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2023
автор: Променистий менестрель