Твоє кохання пахне фаталізмом;
Вручаєш серце, мовби нагороду;
Твої зізнання сталим катаклізмом
Руйнують всі наявні перешкоди.
Та кожен твій дзвінок - відлуння грому,
Бо не приймаєш жодних заперечень.
На жаль, між нами лінії кордону,
Між нами - кілометри зайвих речень.
Ти любиш швидкість, жити лиш моментом,
А я здаюсь погі́длива і сильна.
Мене ти палиш пристрастю до щенту,
А я тебе втішаю у обіймах.
І бавимось разом ми, наче діти,
Забувши про дорослу обережність.
Невже і правда, що у цьому світі
Притягнеться магнітом протилежність?
11.05.2023
©Валерія Кропівна
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982928
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2023
автор: Валерія Кропівна