- Весь день проспав, пора вже до роботи, -
Сина торка турботлива Дрімота.
Сон молоденький парубок завзятий,
За спиною позорії крильцята,
Зівнув легенько, розімкнув повіки.
Блискіт очей, як повноводні ріки,
Накрив Дрімоту-матінку дбайливу.
- Вже Ніч все парасолею покрила,
Розвісила рядочками Зірочки,
Одягла Місяць в золоту сорочку.
У люльках Хмарочок заколисала.
Діток в колиски теплі повкладала.
Пора тобі, синочку, вилітати,
З свого мішечка сни всім роздавати.
Вдягнув на себе Сон ковпак чарівний,
На плечі почепив мішок мандрівний,
Руками обхвативши павутинку,
Із неба він спустився у хатинку.
В рожевім ліжечку Катруся спала,
Ведмедика-друзяку обіймала,
В блакитнім ліжку братик Петрик спав,
Долоньку-човник під щічечку поклав.
Сон підійшов навшпиньки до маляток,
Легесенько узявши за зап'ясток,
У жменьки сновидіння повкладав,
До вух ковпак - пісні пташинії роздав.
Щоб діточок не вкрав Бабай страшенний,
Дбайливо вкутав в ковдрочку срібленну.
А далі полетів у інші хати.
Чарівні сновидіння роздавати...
10.05.2023
Chara Vinna
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982872
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2023
автор: Chara Vinna