вона карбувала слова
витинала із міді
виливала із олова
не щодня , але майже щодня
помилялась
ставала навколішки
молитви́ її - то не сльоза
не прохання у Бога
прощення
молитви́ її - сповідь життя
з помилками
падіннями
злетами
вона таврувала роки́
їх на нитку мони́стом нанизувала
візерунок плела від руки
не шукала краси
а мережила істину
а ще інколи , для душі
для душі на заплатки розхристану
обережно співала пісні
щоб не чули чужі - їх мугикала
вона спопеляла мости
вщент палила минуле
без болю
на́що їй були ті помилки ?
ті стежки , що в "нікуди" й "ніколи" ?
із безсонням сторіччя на "ти"
їй безсоння не кара , а благо
карбувала слова
і палила мости
і чекала на щастя
чекала...
2023 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982729
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2023
автор: Лана Краска