А віз буття все котиться по небу,
зірковий пил розсипавши в імлі.
І в нас в усіх єдина є потреба:
щоб мир настав скоріше на Землі.
Відлуння мрій заплуталося в хмарах,
а безпритульний холод – у очах.
Ми знов та знов тримаємо удари,
щоб віднайти один-єдиний шлях.
Дай, Боже, перемоги Україні
й багатого й щасливого життя!..
Скриплять колеса воза без упину:
вперед, з часів прадавніх – в майбуття.
Ілюстрація: Олег Шупляк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982553
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2023
автор: Денисова Елена