Захотілось пиякові рибки десь зловити.
Приніс пляшку йому кум, нічим закусити.
Кинув в море сіті він.Зловилась одненька.
Шок дістав, у вухах дзвін!Справжня !!!Золотенька!!!
Таланить...Пияк подумав. Три бажання маю!
І гигикнув він до кума- Зараз загадаю!
Довго думать не судилось.-Перше, сказав дзвінко,
хай би море обновилось і було з горілки!
Скуштував, і нерви здали...Вся спина, як вмита.
З кумом море полизали...- Справжня, оковита!
Що ж на друге загадать?-мовив він до кума.
Прісним рікам не впадать до моря, задумав.
Лизнув річку- там спиртяка...Радості- без краю!
Ледь із кумом вже патяка...-І таке буває!
Кум за коміра схопив, пияка тормосить.
-Третє рибці загадай!- Благає він, просить...
Вітер хвилями гойдає, аж піну підносить
.- З кумом пляшку ще бажаєм, і нам цього досить!
Валентина Дацко/Урода
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982445
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2023
автор: Гонорова пані