Фашизм російський – зло без дна і меж,
Назовні пекло вирвалось з безодні!
Геть гине все в тіні кремлівських веж,
У морі крові тоне світ сьогодні.
Жорстокість та садизм, вселенське зло,
На болотах цих панували вічно.
З сусідом нам таки не повезло,
Минуле наше болісне й трагічне.
Носій фашизму навіть не нарід,
Скоріше стадо, підле, хамовите,
Це вічно п’яний, різношерстий збрід
В крові готовий світ весь потопити.
Нічого свого! Крадене усе!
Все на крові, брехні, страху, цинізмі!
Їх «РуZZкій мір» усім нам смерть несе,
ГУЛАГ і тюрми, як при сталінізмі!
Це набрід, стадо, виплодки орди,
Людей подоба і страшніше звіра.
Тож пхає рило він до нас завжди,
Така захланна в кацапні натура.
Закінчилася казка про рідню,
Про дружбу теж не може бути мови.
Нам завжди готували западню
Щоби навічно вдіти нам окови.
Тож ця війна за право існувати
Нашій державі, на своїй землі!
Наш шлях один – лише перемагати,
І знищити всю нечисть у Кремлі!
05. 05. 2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982427
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2023
автор: Мирослав Вересюк