Терзала за руки,
За ноги взялася опісля.
Муки - то її запорука,
Страх - віддане військо
Гамселить і стука...
Ні, леді не світська,
Вимова - багнюка,
Бо надто вже свійська.
Я прошу розлуки,
Але вона близько.
Навколо так брудно,
На серці так слизько.
В ночі дуже скрутно,
Коли нема вісті,
Та всім добре чутно
Мої тортури пізні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982226
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2023
автор: О.Лекса