Валеріана

Коли  ти  не  в  мережі
Я  п'ю  валеріану  за  твоє  здоров'я  
Мій  розум  виходить  за  межі
І  тоне  у  мряці  безмолв'я.
Шукає  слова  у  мовчанні,
В  повітрі  вдихає  надію.
Боїться  чужого  втручання,
Чека  на  чудову  подію.
Вдивляється  в  статус  в  мережі
І  молиться,  молиться  знову.
І  гасить  на  серці  пожежі,
Вскипячуючі  кров  бордову.
І  плаче,  і  вірить,  і  мріє
І  знову  благає,  благає...
Від  страху  волосся  сивіє
Валеріана  не  допомагає.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982218
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2023
автор: Щукіна (Гордієнко) Ірина