В цвіту стоїть зажурена черешня,
Повільно облітає білий цвіт.
Такою була доля і вчорашня,
Такою теж була немало літ.
Та цього року бачить вона зміни:
Не всі гілки у цвіті, як тоді.
Так боляче приймає ці новини,
Бо менше принесе тепер плодів.
І вітер прилітає не так часто,
Присяде на хвилинку відпочить.
Та іноді бува приліт невчасний,
Бо хоче вона тиші - і мовчить.
Погладить вітер гілочки медові,
Зітхне від несподіванки умить.
Та вітру завжди вдячна за розмови,
При зустрічі і серце не щемить.
Осінні мрії все ж не покидають,
Тривожать ці неприспані думки.
Повільно пелюстки із віт злітають...
А деревце гортає сторінки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982058
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2023
автор: Cнежана