***
У влади є дивна звичка -
себе з Батьківщиною плутати.
Хто стане цьому на заваді?
Лише тільки Розум і Час.
Та Час, він кульгає, а Розум
повільно зростає з підпілля,
куди затоптали морози
тотальної глупоти.
І доки вони поступово
на поміч з глибин поспішають,
не тим порозвішує влада
медалі, співаючи гімн.
Від фальші її зв’януть вуха!..
Та ж чути небіжчикам звідти,
куди вони подвиг забрали,
несила... І не головне
це все — пишні, кволі поминки
по справжньому серця горінню,
рахунки з брехнею. Коли б
примусили знов повторити
їх знову, що нині зробили,
вони б повторили! - не задля
цих владних, або нагороди,
чи то справедливості, ні.
02.05.2023.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981967
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.05.2023
автор: Валерій Коростов