[youtube]https://youtu.be/1own5p2JJO4[/youtube]
[quote]…Перше враження при знайомстві з Некрополем – воно загадкове. Але це вважали інші. Для мене ж це була чергова жива мандрівка в Архіварій. Декілька років
тому я працював архіваріусом і мав змогу ознайомитися зі старими рукописами,
які давно не цікавили широкий загал. Вони розповідали про примітивні цивілізації
на краю галактики і їхні «винаходи», які доволі часто змушували мене посміхатися.
Це ж треба було таке придумати...[/quote]
Ліхтар освітлює темне небо,
Мерехтить угорі зоря.
«Світло до світла!», –
Кричить проповідник
Далі - про Бога слова.
Місяць на небі,
Наче ліхтарик.
Лампа горить стара.
Люди поснули в темній оселі –
Бог їм закрив уста.
Хтось з них не встане
Зранку до праці,
Вже догоріла зоря.
Місяць сховався, щоб зранку не бачить
Сльози. Це плаче дитя.
© Богдан Кухта
[youtube]https://youtu.be/g7xY5gNmXSo[/youtube]
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981881
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2023
автор: Kukhta Bohdan